1.Літню спеку змінила вже свіжість осіння,
День коротшим щоразу стає...
Відчувається в грудях сердечне тремтіння,
Бо навчання пора настає .
2.Знову дзвоник до школи, за парти покличе,
Відкриваючи нові знання.
Комусь вперше, комусь по-набридлому звично,
Дні шкільні - вихідні замінять.
3.А батьків молитви вас до шкоди провадять,
Сам Господь захистить від спокус.
Віра в серці й надія ніколи не зрадять,
І любов’ю огорне Ісус.
4.Довіряйте Христу, наші діточки милі,
І моліться щоденно Йому,
Не залишить Він вас, у спокусах дасть сили,
Відповість на всі ваші : «Чому?»
5.Слово Боже щоденно з бажанням читайте,
В Ньому мудрість, поради для вас,
Бути прикладом ближнім у школі старайтесь,
Кожну мить, кожен день, кожен час.
6.Пам’ятайте завжди, що ви є християни,
Де б знаходитись вам не прийшлось...
Не чиніть один одному болі та рани,
Вас завжди бачить з неба Христос!
7.Розкажіть своїм ближнім про ласку Господню,
В школі - свідками будьте Христа .
Прославляти Його, як в зібранні сьогодні,
Хай не втомляться ваші уста.
8.Хай світильники ваші ніколи не гаснуть,
Будьте світлом завжди для людей,
Хай добро розростається в серденьку рясно,
Й зло в нім місця нехай не знайде.
9.Пам’ятайте, що все пожинати прийдеться,
Чи то добре, чи зле воно є,
Легковажно життя не провадьте, а серце
В руки Божі віддайте своє.
10.Як минулі роки, й цей пройде рік навчальний,
Залишаючи спогади лиш...
Щоби добрі бажання здійснились реально,-
Допомогу у Бозі черпайте скоріш.
~ДЛВ~
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Детки, в школу собирайтесь - zaharur Этот "злой" стишок, своего рода пародия на известный стишок Модзалевского, саркастически бросает вызов современной системе образования, которая усердно лишает ребёнка Детства и приспосабливает его сознание для успешной интеграции в общество счастливого потребителя. Вместо развития сердца и возрастания в познании Творца, вместо открытия ребёнку неразрывной связи между духовным и материальным миром, она пичкает до омертвения ум ребёнка огромными пакетами информации с пикантным добавлением (для прикрытия своей наготы) псевдодуховных фиговых листочков (в виде всяких "Основ религии и светской этики")
Стихотворение было навеяно, в числе прочего, "Учеником" Уильяма Блейка:
УЧЕНИК
Приятно выйти на лужок
Рассветною порой -
Трубит охотничий рожок,
И жаворонок со мной
Щебечет озорной.
А в школу не хочу идти -
И мне там не с руки,
Где под надзором взаперти
В узилище тоски
Корпят ученики.
О сколько дней я загубил,
Войдя в постылый класс!
Над книгами лишался сил,
Но знаний не запас -
Они мне не указ!
Поет ли птица или нет
Из спутанных тенет?
Как детям быть, когда Запрет
Их крылышки сомнет
И радости убьет?
Отец и мать! Коль вешний цвет
Обронит лепестки,
Коль не увидят яркий свет
Нежнейшие ростки
Под пологом тоски, -
To что созреет меж ветвей
На дереве таком?
И пору юности своей
Помянем ли добром
Глухим осенним днем?
---
